Методологія

Методологія визначення Індексу прозорості енергетики базується на статистичному методі багатовимірної середньої, який використовують, щоб оцінити складні об’єкти, процеси та явища. Вимірами Індексу є конкретні показники оцінювання прозорості (індикатори), їхні сукупності (категорії і сектори (ринки)) й мірила прозорості (критерії).

Індикатори та категорії

Індикатор — конкретний показник, вибраний для оцінювання прозорості об’єкта (наприклад, енергетичних компаній, органів влади), процесу (наприклад, ціноутворення, регулювання, торгівлі тощо), явища (наприклад, ринку, конкуренції тощо). В межах Індексу прозорості енргетики оцінюється понад 200 індикаторів, необхідні й достатні ознаки прозорості яких (обсяг інформації, її формат, періодичність оновлення тощо) наведені в українських і/або міжнародних нормативно-правових актах і/або відповідно до кращих світових практик розкриття інформації.

В межах дослідження за Індексом охоплено п’ять секторів (ринків): природний газ; електрична енергія; нафта й рідке паливо; енергетичне вугілля; теплова енергія.

Категорія — сукупність індикаторів, що характеризує складові зовнішнього і внутрішнього середовища. Об’єднання індикаторів у категорії дозволяє різним групам спеціальних інтересів отримати інформацію про прозорість у різних точках ланцюга доданої вартості. Шляхом аналізу правил і практик розкриття інформації, зворотного зв’язку експертів, що були залучені до консультацій при розробці Індексу, виокремлено вісім категорій:

«Баланси»: Визначає прозорість річної й місячної енергетичної статистики;
«Природні монополії»: Визначає прозорість діяльності операторів систем передачі (транспортування) й розподілу;
«Постачання»: Визначає прозорість правил і рівня конкуренції на товарних ринках; цін і ціноутворення;
«Надійність і безпека»: Визначає прозорість запасів (резервів); правил, звітності про надійність і безпеку енергопостачання;
«Споживання»: Визначає прозорість стандартів обслуговування та обліку; інформації для споживачів про ціни і тарифи, субсидії та іншу допомогу, програми енергозбереження; комерційні пропозиції постачальників та інструменти їх порівняння;
«Звітність»: Визначає прозорість фінансових, аудиторських звітів; звітів про управління; розкриття нефінансової інформації; платежів на користь держави; інформації про кінцевих бенефіціарів, про корпоративне управління;
«Політика»: Визначає прозорість виконання стратегічних і програмних документів енергетичної політики й забезпечення сталого розвитку; політики підвищення енергоефективності, захисту довкілля, протидії змінам клімату, розвитку відновлюваних джерел енергії;
«Органи влади»: Визначає прозорість витрачання бюджетних коштів; розроблення, ухвалення й виконання владних рішень, а також моніторинг їхньої результативності; формування керівних органів

Для зручності оцінювання й аналізу індикатори кожної категорії об’єднані в підкатегорії і групи.

Критерії прозорості

Критерій прозорості – мірило для оцінки ознак прозорості об’єкта, процесу або явища. Кожний з індикаторів був оцінений за шістьма критеріями прозорості:

«Наявність»: Існування інформації у відкритих джерелах;
«Доступність»: Мірило вільного отримання інформації;
«Актуальність»: Наявність інформації за останній звітний період;
«Регулярність»: Ступінь дотримання встановлених вимог до періодичності оновлення і зберігання інформації;
«Використовність»: Зручність і простота користування розкритою інформацією; її практичність (usability);
«Вичерпність»: Наявність у встановлений термін вичерпної інформації, що має оприлюднюватись у відповідності до вимог українських і/ або міжнародних нормативно-правових актів і/ або кращих світових практик розкриття інформації.

Критерій прозорості	Бал
Наявність (C_av)	0 – інформація відсутня 1 – інформація наявна
Доступність (С_ac)	0 – наявну інформацію неможливо отримати, окрім як на платній основі або за запитом 0.5 – наявну інформацію можна отримати лише шляхом: і) надання персональних даних сторони, що робить запит (наприклад, через «Дію»); іі) пошуку інформації на сторонніх ресурсах (які відрізняються від нормативно встановлених), де вона перебуває у вільному доступі; ііі) здійснення додаткового пошуку із використанням внутрішніх пошукових систем веб-сайтів органів влади чи компаній, або зовнішніх пошукових систем в мережі Інтернет 1 – інформація наявна у вільному доступі
Актуальність (С_rl)	0 – інформація за останній звітний період відсутня 1 – інформація за останній звітний період наявна
Регулярність (С_fr)	0 – інформація не оновлюється і недоступна за попередні періоди 0.5 – інформація оновлюється, але недоступна за окремі попередні періоди 1 – інформація оновлюється з дотриманням встановлених вимог і доступна за попередні періоди
Використовність (С_us)	0 – інформація наявна не в машиночитному форматі (jpg, jpeg, png, pcx, tiff, pdf (що містить сканований уміст) тощо) 0.5 – наявну інформацію можна скопіювати чи обробити (числова: docx, pdf, html, xlsx (неструктуровані дані)) 1 – інформація наявна в машиночитному форматі (числова: xlsx (структуровані дані), csv, xml, json; текстова: docx, pdf (несканований уміст))
Вичерпність (С_in)	0 – у встановлений термін відсутня будь-яка інформація, що має бути розкритою 0.5 – у встановлений термін інформація, що має бути розкритою, наявна не в повному обсязі 1 – у встановлений термін наявна вся інформація, що має бути розкритою

Критерії використовності та вичерпності оцінюються за останньою наявною інформацією по індикатору. Також в інформації змішаного типу (комбінація текстової та числової інформації) критерій використовності оцінюється як для текстової інформації. Сукупна оцінка кожного з індикаторів прозорості визначається за формулою:

Т_i = C_av × (С_ac + С_rl + С_fr + С_us) × С_in

де С_аv, С_ac, С_rl, С_fr, С_us, С_in – оцінки за критеріями наявності, доступності, актуальності, регулярності, використовності й вичерпності, відповідно.

Якщо інформацію було неможливо отримати, окрім як на платній основі або за запитом (С_ac = 0), вважали, що вона відсутня (С_аv = 0). Для всіх якісних індикаторів, якщо інформація була наявна (С_аv = 1) і доступна (С_ac = 1), вважали, що С_in = С_rl = С_fr = 1.

Враховуючи велику розмірність масиву індикаторів прозорості, їх вважали рівновагомими. Тому для побудови субіндексів за окремими категоріями й секторами (ринками) використовували середні арифметичні оцінки відповідних сукупностей.

Узагальнення оцінок

Для розрахунку інтегральної оцінки прозорості, методом експертного рейтингування визначені вагові коефіцієнти категорій Індексу:

Категорія	Ваги
Баланси	0.05
Природні монополії	0.20
Постачання	0.20
Надійність і безпека	0.05
Споживання	0.20
Звітність	0.10
Політика	0.10
Органи влади	0.10

Інтерпретація оцінок

Усі розраховані оцінки прозорості (за категоріями, підкатегоріями, ринками, органами влади) для зручності переведені в універсальну 100-бальну шкалу. Вони округлені до цілого значення і мають таке трактування:

Обмеження

За допомогою Індексу не можна оцінити прозорість:

енергетики в реальному часі, оскільки його формування потребує оброблення великих масивів інформації за період, що зазвичай передує тому, в якому здійснюється оцінювання;
усіх учасників товарних ринків та/чи органів влади, тому за окремими індикаторами категорій «Природні монополії», «Постачання», «Споживання», «Звітність», «Політика», «Органи влади» оцінювання побудоване на базі репрезентативних вибірок;
секторів енергетики, де товарні ринки ще формуються (енергетичне вугілля, теплова енергія), тому розраховані для них субіндекси є довідковими.

Опис вибірок

Категорія «Природні монополії»:

оператори систем передачі і транспортування (TSO) – юридичні особи, відповідальні за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток цих систем, а також за забезпечення їхньої довгострокової спроможності задовольняти обґрунтований попит: на передачу електричної енергії, на транспортування й зберігання природного газу, нафти, дизельного палива;
оператори систем розподілу (DSO) – юридичні особи, що працюють у п’яти найбільших містах України, й відповідають за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток систем розподілу і забезпечення довгострокової спроможності систем розподілу: природного газу, електричної енергії, теплової енергії.

Категорія «Постачання»:

для індикаторів біржових цін – товарні біржі, які мають найбільшу ліквідність на відповідних оптових енергетичних ринках.

Категорія «Споживання»:

для природного газу – вибірка складається тільки з одного постачальника – ГК «Нафтогаз України» у зв’язку з передачею їй як постачальнику «останньої надії» у травні 2022 року левової частки побутових споживачів (близько 98%)22;
для електричної енергії – постачальники універсальних послуг у п’яти найбільших містах України;
для нафтопродуктів – оператори роздрібної торгівлі нафтопродуктами – юридичні особи, які управляють п’ятьма найбільшими за обсягами реалізації в 2022 році мережами автозаправних станцій.

Категорія «Звітність»:

підкатегорія «Фінансова та управлінська звітність», група «Інформація про сплату податків (у розрізі видів податків та суб’єктів)» – 20 енергетичних компаній, які у 2020 році увійшли до останнього актуального рейтингу платників податків23 і, згідно з абзацом 21 статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підприємствами, що становлять суспільний інтерес;
група «Спеціальна звітність підприємств у видобувних галузях» – 12 приватних та державних компаній із найбільшим у 2021 році видобутком природного газу, нафти з газовим конденсатом та енергетичного вугілля24;
підкатегорія «Бенефіціари та корпоративне управління» – 14 найбільших енергетичних компаній, відібраних з основної вибірки, що є акціонерними товариствами, і цінні папери яких можуть бути допущені до торгів на біржі.

Категорія «Політика»:

для індикаторів, пов’язаних з Планами дій зі сталого енергетичного розвитку (та клімату) (ПДСЕР(К) – 5 найбільших міст України: Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса.

Категорія «Органи влади»:

групи «Бюджетні видатки», «Процеси ухвалення та виконання рішень», «Прозорість формування керівних органів» – Міністерство енергетики України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольний комітет України;
група «Державна допомога» – оцінювання індикаторів здійснювалося за інформацією про надання державної допомоги Антимонопольного комітету України;
група «Квазіфіскальні операції» – за інформацією про квазіфіскальні ризики, пов’язані із енергетичними компаніями, Міністерства фінансів України.